ПРИТИХ ДАВНО ОСІННІЙ САД

Притих  давно  осінній  сад,
І  пахощі  не  ті.
(Вже  скоро  прийде  листопад),
Дрімає  в  німоті.

Давно  віддав  свої  плоди,
Вже  може  й  відпочити.
Хто  завітає  вже  сюди,
Щоб  з  ним  поговорити?

Злетить  пташина  із  гнізда,
Нарушить  тишу  саду.
Нема  самотності  й  сліда,
Для  нього  й   це  розрада.

Не  спиться  лиш  маленькій  грушці,
Когось  все  виглядає.
Вона  теж  рада  оцій  пташці,
Та  не  її  чекає.

Хова  старанно  грушку  в  листі,
Боїться,  щоб  не  впала.
Сумні  приніс  їй  вітер  вісті:
Господаря  немає...


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996715
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2023
автор: Н-А-Д-І-Я