Не треба зрадливій жінці вірить,
На світі вона з'явилась вночі,
Тоді голосисті спали пі́вні,
Чекало циганське сонце зорі́.
Зваблива врода ніжно заманить,
Розставить сіті звично уміло,
Затьмарить розум сліпо туманом,
Аби нутро скоріш закипіло.
Неначе із сейфа візьме усе,
Котре́ в тобі знайшлося найкраще,
Заплутати зможе ніби плющем,
Така задуха просто злякає.
По краплі крові доволі вип'є,
Всю душу твою дотла забере!
А потім піде...
Відтак, й не було немовби тебе...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996677
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2023
автор: liza Bird