Маю ношу
надзвичайну і тяжку :
я приніс для вас в мішку...
у́смішку!
Покажу лиш вам,
а іншим – "зась!" та "цить!"
(На усмі́шки нині –
сильний дефіцит!)
Добре слово тепле
стрінеш рідко теж...
У мішку парує,
мов делікатес.
Не Микола я,
ба більше – не святий.
Не для кожного тому
гостинець мій.
Як наважусь:
сам дарую, без послів
лантух, повен
щирих усмішок та слів.
І тоді стається диво:
мов вуаль,
із очей летить полуда
в темну даль.
Дивним сяйвом
цілий обшир залива
мій мішечок, –
теплі у́смішки й слова...
© Сашко Обрій.
18.10.23
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996478
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2023
автор: Олександр Обрій