Притишила осінь тендітну ходу,
Бо знає до саду я знову прийду,
Торкнуся листків колоритних, як світ,
Здійсню з чарівницею милий політ.
Примружила очі, вже тінь на вікні,
Всміхається пані привітна мені,
Ох, як веселить її дивна краса,
Скрапає на квіти маніжна роса.
Стою зачарована в ніжності мрій,
Земна дивовижність торкається вій,
Як погляд прекрасний в чудовому сні
Дарує мотиви зовсім неземні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996467
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2023
автор: Наталі Косенко - Пурик