Повір, я з тобою, хай навіть не бачу
Прекрасного погляду звабних очей.
Ступаю в незвідане, ще й необачно,
Лечу з піднебесся холодним дощем.
Я б дуже хотів розвінчати всі міфи
Про плин самоти, про життя у труні.
Про мрії свої, про безглуздих сізіфів,
Котрі марять небом, завзяті й дурні.
А ще хочу здихатись урвищ зимових,
Засніжених глетчерів поневірянь.
Позбутися порчі та прикрої змови,
Забути нікчемність химерних сіянь.
Я маю в собі віднайти справжні сили,
Повстати буремно із дна темноти.
Дістатися зір, щоби краще світили,
А з рештою справлюсь, у мене є Ти.
21:41, 05.12.2016 рік.
Зображення: http://astrotarot.com.ru/
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996177
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2023
автор: yusey