Зціли мене від розпачу, від болю,
Від марних втрат, від суму, гіркоти
Хай буду за тобою, як горою,
Верни мене із дна до повноти
Хай всі мости зруйновані палають
До біса їх – збудуємо новий!.
Верни мене з безодні до причалу..
Й розпуки темінь щастям освіти
Верни мене із бою й попелища
У наш святий і праведний палац
Безумством горе скропимо з затишшя
Не сплутавши чуття за фальш, ерзац..
Зціли мене, благаю, закликаю,
Кляну дурні обставини й нефарт
Верни – бо знову листям обпадаю
У наш загублений осінній сад..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995842
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.10.2023
автор: Софія Пасічник