Сьогодні я зайшла на сторінку поета Артура Дмитровича Курдіновського. Мені подобалися його вірші, особливо витончені сонети. Та цього разу цей автор вразив мене - на жаль, не перебільшую! - "шедевром" під назвою "Харків.Ранок.Хлопчик 10 років". Я не повірила очам, коли прочитала ось такі рядки:
"Тільки арифметики закони
Можуть зло навічно зупинити.
За хлопча, якому десять років
Треба вбити на брудних болотах
П'ять дворічних вилупків рашистських!"
Що це??? Як це можливо?! Заклик вбивати дворічних дітей!!! Прямий і привселюдний! Пане автор, Ви бачили дворічну дитину? Ви могли б вбити її, навіть якщо вона, за Вашими словами, "рашистський вилупок"? Могли б? Тоді Ви не людина! І Вам не місце серед людей, бо те, до чого Ви закликаєте, не просто злочин, це фашизм і людожерство у чистому вигляді.
Але вразила мене реакція читачів. Люди! Ви ж поети! Ви ж тут за добро розпинаєтесь! Вам норм мовчати?
Від хвилювання я ще й поставила лайк під цим недовіршем, коли хотіла подивитися, що ж то за шанувальники висловили підтримку авторові в його чікатільських уподобаннях. Я вже зустрічала кілька разів у творах "поетів", котрих не хочу називати, абсолютно дикі вислови та ідеї (антисемітизм і т.п.), але мовчки йшла з їхніх сторінок, вважаючи, що модератори розберуться. Але опус п.Курдіновського мене просто вбив. Що це?! ЯК НЕ СОРОМНО???
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995699
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2023
автор: Світлана Себастіані