Ця вітряна осінь
Занадто бурхливо
Листками розносить
Сумуюче диво.
І щем невимовний
Вливає у серце,
Щоб вогник духовний
Горів у озерці.
У тих пречудових
Розбурханих хвилях,
У всіх обрядових
І названих стилях.
Осіння кудлатість
Така швидкоплинна –
Спадає строкатість,
Як клич журавлиний.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995598
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.10.2023
автор: Андрій Ключ