Ранок… тиша…

ранок  тиша  Сонце  нижче  в  зиму
Місяць  денний  мов  ядро  висить
сяйним  боком  не  до  Сонця  мимо
проти  глузду  звичної  краси

пташка  ожила  за  нею  друга
рай  земний  і  тут  явилась  в  нім
на  безхмарнім  небі  біла  смуга
знизу  вгору  спалах  потім  грім

змовкла  пташка  і  сховався  Місяць
десь  під  Землю  в  за́хисну  пірнув
і  запахло  диким  словом  бійся
про  брехню  злодійство  і  війну

***

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995507
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2023
автор: Щєпкін Сергій