Зустрілись весною, як квіти цвіли
Поля всі зелені, лани золоті
В цвіту наша пристрасть улітку росла
Та як пале листя, минула, пройшла
Троянди зав'яли, надворі зима,
Пташиного співу навколо нема,
Трава у долині вмирать почала
І десь в темноті чутно крики орла
Самотній, покинутий гину на дні
О, Боже, як чуєш, дай руку мені
Мене зрозумій
О, де вона ділася, де вона є?
Можливо забула когось як мене
У вірнім коханні клялася вона,
Та все це для неї була лише гра
Пітьма опустилась із сірих небес
І десь за вікном загорлав дикий пес17
Цікаво, що згадує зараз вона
Сиджу я забутий, кохання нема
Самотній, покинутий гину на дні
О, Боже, як чуєш, дай руку мені
Мене зрозумій
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995452
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.10.2023
автор: Михайло Петрів