Почнем базікати про все,
Скорботу кинем на полицю,
У темряві знайдем дзвіницю -
Нехай по світу рознесе!
Про вогкість вітру, синє море,
Про корок на порозі сну,
Де лобом в кам'яну стіну
Б’є осяйне і неозоре,
Між хлібних місць у білий день.
Й дарує нам терпке натхнення
Крізь біль і радість одкровення,
Здолавши ніч спітнілих жмень.
Завжди і знов, як дивний сон,
Як татуаж поверх кальсон…
280923
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994899
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2023
автор: bloodredthorn