Клен розвісив сережки,
Мріє дати життя,
Павучок, тче мережки,
Як завжди допуття.
Вітерець все гойдає,
Як дитячу колиску,
Осінь нічку вмовляє,
Зачаровує блиском.
Хай мигтять іще зорі,
Чорні хмари спочинуть,
У небесному морі,
Далеченько поринуть.
Із світанком засяю,
У парчевій одежі,
Від душі погуляю,
Як мені і належить.
Час назад не вернути,
Вересневі забави,
Не спізнюся збагнути,
Це останні заграви.
Що росинки яскраві,
Згодом зміняться в ржаві,
Моє ж сяйво в тумані,
Змиють дощики ранні.
24.09.2023р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994626
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2023
автор: Ніна Незламна