На старому гучному вокзалі,
Зачекалась довгенько свій потяг,
Вирушаю в майбутнє надалі,
Тож дорогу підказує доля.
Та зненацька велика валіза,
Враз відкрилася й далі навіщось,
Постаралася осінь наївна,
Метушитися зараз з від'їздом.
Поспішала і швидко збирала,
Накопичені з листя пожитки,
А безлиста когось відправляла,
Переплутавши плани та ритми.
Повороти у долі, це ж треба,
Залишу́сь моложавою трішки,
І без поспіху просто ще неба,
Я у зи́му пройдуся так пішки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994443
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2023
автор: liza Bird