Як кажемо комусь, що - я тебе люблю

З  словами  цими  йдуть  укласти  щоби  шлюб,
І  щирі  з  ними  йдуть,  а  також  лицедії...
Як  кажемо  комусь,  що  "я  тебе  люблю",
Для  тіла,  чи  дУші  висловлюємо  дію?
Хто  ж    вічність  "я  люблю"  у  Божий  вислів  вклав,
Бо,  якщо  каже  Він,  то  вічність  гарантує...
А  хто  із  нас,  як  Бог,  гарантію  давав,
Чи  їх  у  час  земний  вживали  лише  всує?

Казати  лиш  "люблю",  чи  силу  Божих  слів,
Так,  як  Спаситель  душ,  бажаємо    являти?
Бо  силу  "я  люблю"  Він  на  Хресті  явив,
Як  за  наш  смертний  гріх  життя  віддав  в  відплату.
Як  наше  "я  люблю"    стосується  лиш  тіл,
А  до  судьби  душі  при  цьому  апатичні,
То  ціль  промов  таких  -  пускати  в  очі  пил,
Задовольнити  щоб  потреби  прагматичні.

Що  наші  "я  люблю",  як  в  душах  смертний  гріх  -
Підробка  змісту  слів,  в  які  Бог  вклав  безсмертя,
Не  відгукнулись  як  на  Звістку  для  душ  всіх:
Що  викуплені  всі  Христом  із  рабства  смерті?
Що  Він  і  є  Гарант  безсмертного  життя,
Що  здатний  лише  Він  любити  нас  навчити,
І  дати  "я  люблю"  -  святе  серцебиття,
У  вічному  раю  з  яким  можливо  жити.

Христос  Своїм  життям  платив  за  душі  грішні,
Щоб  дати  їм  життя  -  безсмертне  і  безгрішне!


ВСУ́Є  -  марно, даремно.  
АПАТИЧНИЙ  від  АПАТІЯ  -  це відсутність  почуттів,  емоцій,  інтересу  чи  стурбованості  щодо  чого-небудь.  Цей  стан  байдужості  або  придушення  таких  емоцій,  
як  турбота,  мотивація  або  пристрасть.
ПРАГМАТИЧНИЙ  -  ПРАГМАТИЗМ  -  задовольнити  людські  потреби  та  інтереси  у  соціальний  спосіб.  Прагматична  людина  -діяльність  якої  
спрямована  лише  на  певну  вигоду,  користь  собі.

####################

Сказать  кому-то  -  я  люблю,  то  значит...


В  любовь  играя,  злимся  или  плачем,  
Умеющих  любить,  ну,  где  ж  найдёшь?
Сказать  кому-то  "я  люблю",  то  значит,  
Сказать,  что  "ты  со  мною  не  умрёшь".  
Ну,  кто  ж  во  свете  Божьей  Нормы  вечной,
Узрел  себя  умеющим  любить,  
Кто  согласился  в  здании  сердечном,
С  Христом  построить  вечный  Храм  любви?  

Душ  Искупитель  -  Божий  Сын  Безгрешный,  
Нелицемерно  нам  сказал  "люблю",  
Когда  за  предавших  Творца  -  нас,  грешных,  
Он  отдавал  в  уплату  Жизнь  Свою.  
Ну,  кто  ж  позволил  в  сердце  воцариться  
Его  Творцу  на  Свой  законный  трон,
Кто  согласился  -  у  Христа  учиться
Бессмертной  жизни  соблюдать  Закон?

Не  оттого  ль  "люблю  я"  наши  лживы,
Что  в  душах  воцарили  смерть  и  ложь?
Что  нет  в  словах  сих  -  мёртвых  и  игривых,
Гарантии:  "со  Мною  не  умрёшь".
Гарант  один  -  от  ада  душ  Спаситель,
Кто  не  сведёт  земную  жизнь  к  нулю,
Для  наших  душ  единственный  Учитель  -
Умения  бессмертного  "люблю"!


ПРИОРИТЕТ -  первый,  старший,  первенство  
МЕНТАЛИТЕТ  -    дух,  душа,  склад  ума,  
мировоззрение,  совокупность  умственных, эмоциональных, культурных 
особенностей,  ценностных  ориентаций  
и  установок...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994008
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.09.2023
автор: Ведомая любовью