Мій татко стоїть під Бахму́том.
Там день, наче іній – крихкий.
Хтось скаже: «Воює? Це круто!»
Так! Славно! Та ризик який!
Вогонь не з мультфільму, а справжній
Летить на бійців – ляк не п’ють.
Своє ж захищають! Відважні!
Нападнику відсіч дають,
Хоч знають, їх можуть убити.
І це не балачка пуста!
Та волю... не можна губити!
У неї – солодкі уста.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993869
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.09.2023
автор: Крилата (Любов Пікас)