Бездонне небо аж дзвенить,
Небесна синь вбирає очі
І море стягів майорить,
Душа кричати криком хоче!
Криком диким і волати
До люду, неба, всього світу!
Тримають стяги ці солдати,
Лягло у землю стільки цвіту!
У кожнім місті чи селі,
Якщо не море, то озерце.
Тріпочуть стяги і жалі
Полонять розум, душу, серце.
Безмірно мрій, надій, бажань
У цих поховано могилах!
Це місце болю та страждань
І сльози стримати не в силах.
Розплата за злощасний день,
Усі ці жертви та руїни,
Коли зелений бюлетень
На долю вплинув України…
12. 09. 2023 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993815
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.09.2023
автор: Мирослав Вересюк