Упало сонячне проміння
крізь шибку на робочий стіл,
така вона любов осіння,
до нас людей, небесних сил
та ми противимося чуду,
шукаємо надсуще – Я,
а, як спаде з очей полуда
вже й крик печальний журавля.
Тож не відстрочуйте на потім
прості миттєвості життя,
допоки в нашій грішній плоті
тріпочеться серцебиття.
13.09.23р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993730
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2023
автор: Микола Соболь