Верховний грак

В  лісах  Черкащини  цикади  й  світляки!
Та  про  примарне  вже  направду  й  не  згадаю,
Бо  бестіарій  з  конопель  свій  споглядаю
Із  тим  що  є  у  голові  важкій.

Такі  уважні  глина  і  граніт.
Не  скажуть  й  слова  поперек  відчайним.
Бугай  реве    над  річкою  у  стайні.
Ендемік  заховався  в  живопліт.

Благочестивий,  а  не  так  собі!
Верховний  грак  завжди  в  свій  час  приходить,
В  сервізі  з  Майсену  свій  прихисток  знаходить
Й  відбиток  лапи    робить  на  гербі.

Сова  із    Кам’янцю  пришли  мені  печать
Із  сургучу  в  дубовому  кориті!-
Безсмертні  вже  давно  в  степах  зариті
Під  спів  псалмів    поки  кургани  сплять…

120923

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993664
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.09.2023
автор: bloodredthorn