Легка печаль у вересневій тиші.
У затишку осонцений садок.
Журливо вітерець гілля колише,
Осінній котиться хмарин візок.
Сягає погляд десь за видноколо.
Що день новий в секреті приберіг?
Колючим їжаком стерня на полі -
Барвисті айстри у моїм дворі.
Мазки медові накладає осінь,
Куйовдить липі пожовтілі коси,
Пряде щодня свої круги жаги.
В чаклунки є, звичайно, плідний досвід.
Збирає вміло стрази - чисті роси.
Мольфарка ця чарує навкруги.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993354
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.09.2023
автор: Світлая (Світлана Пирогова)