Прип. 31:6–7
Невинна осінь. Першачки.
І пізньолітні квіти.
В ломбард заніс свої значки,
Щоб їх хоч десь подіти.
Ветує книжка мій запал.
ООН якась безсила.
До зла з молитвою припав,
Щоб відновити крила.
Ні, не п’яничка. Ніч свята
Рождає дружбу. Спогад:
З хреста померлого зняття.
Осіння ти. Й нікого.
13:20, 7.09.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993310
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.09.2023
автор: Ти