А осінь – не завжди смуток.
Дивись: спека ледь завмерла,
на лавицях підзабутих
дівчата і кавалери.
Берізки тонкі, біляві,
з вогню, розпашілі клени –
Втомила спекотна млява
стрімких, молодих, огненних.
Закохане сонце тоне,
торкає, червлене, краю.
їй так до лиця червоне –
про це золотава знає.
Моменту цьому – спинитись!
Не можна його забути.
Знай: щастя – воно в дрібницях,
І осінь не завжди смуток.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993125
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.09.2023
автор: Білоозерянська Чайка