Не припиняй це! Колосом, житом – жити!
Зливою, краплями, хмарою – аж за край!
Сонечко любе, буду тебе любити
Пристрасно, віддано, тільки не зупиняй!
Не зупиняй – безголоссям – порив відвертий
Диких бажань серед спілих цупких ожин.
Чуєш? Іде війна. Я б могла померти
Тільки б не ти! Тільки б ти в цьому світі жив!
Не припиняй – потурати моїм бажанням.
Я віднайшла тебе в мороці самоти,
Щоб запалити очі твої – коханням,
Та й поєднати наші – навік – світи.
Вірю, що разом можем ми боронити
Та відстояти наш благодатний край!
Милий, хороший, буду тебе любити
В горі, і в радості. Тільки не припиняй!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992749
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.09.2023
автор: Ірина Лівобережна