А що, коли я не сильна?
Не десять із десяти?
Не з яблучок молодильних.
Такої не хочеш ти?
Не завше дивлюся в очі,
Гублюся від грубих слів,
І теплих обіймів хочу,
Турботи і справжніх див.
А жінка (говорять здавна),
Як справжня, то не слабка.
Виходить, що я уявна?
Що жінка я у лапках?
Хоч сильні тепер і в моді,
Натуру ціню свою:
Живу із собою в згоді,
І дякую, і люблю.
У колі, чи наодинці,
А правда моя одна:
Хто в душу загляне жінці,
Той справжність її пізна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992650
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2023
автор: ЛУЖАНКА