(в дарунок майстрині вітражного розпису та інших видів мистецтва Наталі Горбач.
З циклу "МИТЦІ ДЛЯ "СОЛО" Й "СОЛО" ДЛЯ МИТЦІВ")
Зі всіх прозоростей вдивлялася в серця,
До них, із власно шкле́них вікон, промовляла
Отими пензлями, що доторкались тла,
Отою фарбою, що у руках стихала.
Бо засинала в краплях обраних тонів,
Теплом вливалася на світанкові плечі,
До них тулилася перед початком снів,
Від них ховалася, перед початком втечі.
Із трафаретів візерунками горів,
Її талант, зізнанням дихав та печалив,
А мастихіни не цурались вітражів й
Лиш тиху дзвінкість, вкотре, людям роздавали...
Марія Дребіт
30.08.2023 Португалія
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992643
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2023
автор: VIRUYU