Сонця яскравий бриль
Дивиться жовтим оком,
Знов Іловайський біль
Вирветься ненароком.
Сонечко, сонях, со…
Скільки вас там синочків?
Яв, мов кривавий сон,
Зраджені: крапка! Точка*!
Воля вбита впритул,
Соняхи тому свідки.
Вилізли тисячі дул,
Вийшли не знати звідки…
Правда, брехня і - дим,
Реквієм просто неба.
Дощ не змиває сліди,
Плаче й справляє требу.
Виросте сонях знов,
Щоб нагадати людству
Де проливалась кров
Й болю великі згустки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992516
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.08.2023
автор: Шостацька Людмила