Чому я тебе досі не забув???
Це дивно і незрозуміло...
Моя душа давно належить Сатані...
Та я досі мрію про тебе...
А ти мабуть імені мого не пам'ятаєш...
Ти сама краща , і при тому грішниця пропаща...
А я шукаю Бога в іудаїзмі...
Ми ніколи не будемо разом...
А я любитиму тебе вічно...
Якщо я не достойний навіть дружби...
То нема сенсу жити...
Тільки найкращий в світі раввин мені помагає словом...
І найкраща в світі однокласниця...
Нажаль... Це не ти...
Я витру сльози , змирюсь з долею
І стану щасливим!
Може переселюсь в Мюнхен !!!
Щоб тебе забути.
Та нажаль окультизм не можу покинути...
Коли спробував практику...
Моя душа ? Кому вона треба?
Дівчині яку я кохав тим більше...
Тебе забути , то найкращий вихід...
Не знати болю і сліз...
Бо почуття до тебе заберуть моє життя...
І тільки забути і відпустити тебе ,
То моє спасіння...
Коли мене зустрінеш більш не дивись на мене як тоді
І може тоді тебе забуду...
Живи і будь щаслива!!!
Тобі не треба поет і тим більше не треба містик..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992422
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.08.2023
автор: Ростислав Мельничук