/квартон/
Жмут соняхів… це Літо йде до Осені,
побачення у них - а так нахмарило...
То скупчення у небі набурмосене
твердить сердезі, що: "Облиш, не пара ви!"
Ні! Промені зробились чебрецевими,
жмут соняхів… так Літо йде до Осені,
не докоряйте самоті за це ви, бо –
одинаком по світу ходить досить він .
Кохання завжди ми своє возносимо:
жених боїться видатись незграбою….
Жмут соняхів… Ех, Літо йде до Осені!
Солодка зустріч пари – літо бабине.
На жаль, не буде щастя забагато їм:
Зима зав’яже дні рудоволосої,
а тільки знаю, мрійниця чекатиме
Жмут соняхів… бо Літо йде до Осені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992354
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2023
автор: Білоозерянська Чайка