Коли нападає сатана...
Невже людина безсила?
Я ж не Христос і не апостол...
А він колись був самим кращим ангелом...
Я вліз в окультизм... Чому я досі живий???
Сатана мучить коханням
Яке колись було...
І навіть один раз приходив в чорному балдахіні...
Ви люди не знаєте нічого
Про світ потойбічний ..
А ребе сказав що є десятки
Може й сотні паралельних світів!
Де живуть наші копії...
Я ж був простим юнаком
Який хотів вчитися окультизму...
Тепер відчуття що я ніхто...
Невже серед українок нема тої що шукаю??? Невже треба шукати ідеал???
Шукати іудейку? Я ж знаю що я ніхто...
Але лукавий він же Сатана
Мало мене не вбив ! І посварив з коханою і з другом дитинства...
І з багатьма людьми...
Ви люди живете в світі реальному!
А я бився з сатаною ...
Тому моє перше кохання!!!
Дівчино богине ! Якщо хочеш мені добра...
Постав свічку в храмі за моє здоров'я , і лиши записку...
І хай друг дитинства теж так зробить...
Може Бог вас почує а мене не хоче слухати....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992207
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2023
автор: Ростислав Мельничук