***
Ти хоч криком кричи, а хоч плач, хоч мовчи –
незалежність твоя, що волошка у полі.
Припадеш до землі, наче зірка вночі,
підійматимеш душу, мов прапор, поволі.
По країні твоїй відтесали хреста.
Розгорнули гармати, протерли бусолі…
Про твою незалежність ніхто не спитав.
Та все квітне вона, як волошка у полі.
Задихайся щасливо у рідній траві,
в запашному свавіллі серпневого раю.
Перелітні птахи розміняють краї.
Незалежно від тебе - вони відлітають.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992143
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2023
автор: Надія Позняк