По командира замислу - в бою,
Спостерігач повинен сісти “на броню”.
Він досвід мав, і зір – орлине око,
Та й позивний – Мальтійський Сокіл.
Умів усе, і в наступі і в обороні,
Ще й на броні сидів, як цар на троні.
От завтра бій, а через тиждень весілля має бути,
Одне і друге, аж ніяк не вдасться оминути.
Ми гордимося тим, що з нами Побратими,
Вони за нас, і ми теж стоїмо за ними.
Прийшов той Побратим та й каже, друже, май надію,
При наймі з двох, одну я заберу подію.
Я теж умію в наступі і в обороні,
Умію діяти в середній, дальній і найближчій зоні.
Отож, іди радій, будуй сімейне щастя,
Я ж заміню тебе в бою, мені це вдасться.
Був бій важкий.
З рашистів, згинув хто, а інший здався,
А дехто добривом в землі українській зостався,
Та кров‘ю і сльозами вмилась перемога,
Загинув Побратим, а правильно – пішов до Бога.
Кривавими маками плакало поле,
Героям така випадає ще доля.
А нам від Перемоги, хотілося б радіти,
Та серденько болить, тут ніде правди діти.
Записав, Із згадок бійця 3 ї штурмової бригади Азов,
В. Небайдужий. Серпень 2023 рік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991761
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2023
автор: Небайдужий