Гупають яблука гулко, і котяться шелестно,
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.
Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо роси далеко.
Жевріє, і за світанком вигулькує спека.
Падають яблука гулко під відголос півнячий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991655
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2023
автор: Горова Л.