За*бали. Ти ж маєш бути зі сталі,
ти – земна вісь, і мов світло швидкий!
Як же, чесно, за*бали читати моралі
усі ті, кому я якийсь не такий.
І плювати. Ось цю думку бентежну,
що вплітається словами в уста,
я казатиму прямо і необережно,
і плювати, що всього не сказав.
Та щоб не зробив, щоб я не втілив,
чого б не досяг за коротке життя,
згубна думка ввесь світ облетіла,
мов чорний пакунок зі змісту-сміття.
Бо ж ваші поради – незвані гості,
що вчора забули, а сьогодні згадали.
Мені пох*й на ваші поради і тости.
Ну правда, люди, за*бали!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991520
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.08.2023
автор: Андрій Лагута