А ліси тут густі, зажурені,
І могутня – чужа земля…
Тут суворий фантом минулого
Ще витає і зве здаля…
І тумани густі туманяться,
А на згір’ях – печаль небес,
Стародавні церквиці каються,
Де суворий їх Бог воскрес…
За дорогами, за туманами
Жде історія всіх епох…
Дикі квіти ясними плямами
Пробивають столітній мох…
Відступає реальність зболена,
Затихає на дні печаль…
І освячено, і намолено,
Тільки сниться кривава даль…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991473
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.08.2023
автор: Світла(Світлана Імашева)