Живи, синочку

Ця  сльоза  у  кутику  ока...
Хоч  би  вижив  він,  хоч  би  жив...
Не  зупинить  хай  Доля  років,
І  додасться  у  світі  див.
Він  за  нас  там  стояв  із  вами,
Відпочинку  не  мав  і  сну.
В  рідній  хаті  чекає  мама,
Там  двадцяту  стрічав  весну.
Не  обірветься  в  мойри  нитка,
Бо  він  суджений  вже  комусь,
Тож  за  обрій  йому  зашвидко...
Ждуть  звання—  чоловік  й  дідусь.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991205
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.08.2023
автор: Патара