Похмурий дощовий весняний вечір...
Мовчання тиші приголомшливо дзвінке ...
Так хочеться розради й від негоди втечі,
Де мріям затишок дає тепло хистке.
Весь світ отой вміщається в моїй кімнаті,
Здається, пахне вишнями і літом в ній,
Хоч зрідка й відчуваю прохолоду в хаті,
Що крізь відчинену кватирку лине в дім.
Ця свіжість надає енергії і сили:
Я між комп’ютером і клаптиком душі
Замріяно на моніторі щохвилини
Себе шукаю, заховавшись від дощів.
14.05.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991163
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.08.2023
автор: Martsin Slavo