Чоловік прийшов з роботи. Отримав зарплату.
Змок до нитки! Такий дощ! Кинув речі прати,
Натягнув шнурки на кухні. А що мав робити?
Пачка грошей! Якось треба же ж їх просушити.
Я, давай ті п'ятдесятки на шнурок чіпляти...
Аж тут чую: двері - рип! Сусідка до хати...
-Позич солі...- лиш сказала і бачить картину:
Чоловік подає гроші мені на драбину...
Наша кухня - мов корабель пливе у широти.
Вся в гірляндах: мотузки і мокрі банкноти.
Дочка сидить за столом, увесь стіл в купюрах,
З них тече, неначе плавали в якихось баюрах.
Бачу в Зінки страх з'явився, ноги підкосились...
-О, тепер я розумію, як ви так розжились!
Зловилася за драбину... Я еквілібрую!
А Михайлович мій нами обома жанглює.
Таки мене зловив, бо ж я вище. Й таки не чужа!
Кричу: "Доцю, подай швидко з шухляди ножа!".
Бо ж шнурок той замотався мені ось на руку.
Зінка очі привіткрила, дивлюсь, і ні звуку.
А побачила той ніж - давай верещати!
- Не вбивайте! Не збираюсь нікому казати!
Чоловік мій гуморист. Наш прес - аташе...
Каже Зіні : під тобою лежить он кліше.
Вона витягла айфона з під пишного заду
А чоловік далі грає оту клоунаду.
- Обіцяй, що не розкажеш, що друкуєм гроші!
Ми ж з Петром твоїм з дитинства ще друзі хороші!
Щоб мовчала ти як риба! Геть про все забула!
На тобі, ось, пів шнурка. Й крапка! -Що то було?
Запитала я сердито, як пішла сусідка.
- Думаю, що зрадить Зіна! Буде чорна мітка!
Далі що було? Повірте... Думала - помру!
Пів години не минуло - в двері СБУ!
Заламали нам всім руки... Я - тиць до одвірка.
За дверима ті падлюки : сусід Петро й Зінка ..
Так єхидно, з насолодою: - Дозвольте спитати!
Як в них покази візьмете - треба підписати?
Почали знімать гірлянди, щоб порахувати..
-Що ви робите,- мій каже. Квитанцію дати?
Маю чек на усю суму! З банку, тут, в кишені...
А сусіди зразу в крик, наче навіжені!
- Він на відкуп Зіні дав! Візміть в мене покази!
Ось шнурок! На ньому гривні! То речові докази!
- Ну й дурний ти, Петре! Справді! Та стули вже пельку!
Я ж у тебе їх позичив, як купляв БОШ - дрельку!
Зняли з нас наручники хлопці ... Посміялися.
З того часу ми з сусідами іще не віталися.
Валентина Дацко/ Урода 11/08/2023
Ютуб - кананал Гонорова пані . Запрошую!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991095
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.08.2023
автор: Гонорова пані