У хитромудрих увійшло у моду
Давати волю блазенським словам,
Плести буньдючно: "Служимо народу!
Віддаємо всі сили трударям!"
Сказати б слід крикливим словоблудам,
Отій рогатій зграї, що реве:
"Навіщо ви здались трудящим людям:
Народ без вас прекрасно проживе.
Закрийте пащі! К бісу наші "жертви"!
Народ без вас прогресу ковалі,
Не залишавсь би бідним і обдертим
На горем битій, змученій землі.
Хто просить вас, кривляки й недоріки,
Народ повчати, окриляти дух?
Народ же справжній - трудолюб одвіку:
Йому не треба ні рабів, ні слуг...
Ще юнаком поліз під землю він.
Ламав каміння, гнув у норах спину,
Не шкодував ні ліктів, ні колін
За хліба шмат, за скромну одежину.
І ось тепер, уже не молодий.
Він ходить хворий, згорблений, худий.
Залізний порох груди їсть йому,
Усі кістки ламає на негоду.
Невже трудився в шахті він тому,
Що послужити вирішив народу?
Хто трудиться, до біса йому слава.
Він про служіння людству не реве,
Як та проява, підла і лукава,
Що від чужого смикає і рве.
Хто держиться роботою своєю -
Чого він буде ждати нагород,
Чого кривити буде він душею,
І заглядать сильнішому у рот?
Він горбив спину в книги впершись носом,
Як той хробак, точив за томом том,
Його ровесник сіяв гречку й просо,
Або стругав залізо терпугом,
А ти його тепер берешся вчити,
Як треба жити, як життя любити,
Як треба йти: "До світлої мети..."
Чи ти наївний? Чи нахабний ти?
І ти живеш ідеш крізь жар і стужі люті.
Життя твого заплутується путь.
І ти впадеш на темному розпутті.
Відвернуться далекі й близькі.
Забудуть благодійники людськії
Твоє ім"я. Як дим воно розтане...
Коли ж ревуть криваві урагани,
Чому ті благодійники твої,
Тебе жбурнули першим у бої?
Тобі скупа природа не дала:
Ні спритності, ні рідкісного хисту:
Тому не здатний на складні діла,
Ти робиш ставку скромну, чи "нечисту".
Ти десь позаду у житті тяжкім:
Несеш тягар свій у покорі й тиші.
А в нас війна вже вдарила у грім,
І тебе шлють у битви найстрашніші.
Переднім став ти в огні й диму.
Чому це так? Задумайся - чому?
Отож і висновок робімо всі:
Спішить не треба, завжди думать треба,
І вибирать у владу треба лише тих,
Хто вміє править і у правді жить!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991086
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.08.2023
автор: геометрія