ГРИБИ
(вільний переклад за мотивами "Гриби" Кіри Костенко)
В сирості, у траві,
мертві де стовбури,
там, де трухляві пні,
тихо ростуть гриби.
Чорні – немов хрести,
білі – як той кумис,
бурі, немов хвости
злих гостроносих лис.
Кожен з них повен чар,
кожен – у тьму портал.
Густосмердючий пар
робить в землі провал.
Світ щоб не став ребром,
Землю щоб не згубить,
Діва спішить з серпом
голови їм косить.
Встане – світліш зорі,
кине в котел гриби...
Б'ються нетопирі
в стіни всі три доби.
Вітер, сильніш стократ,
вмить рознесе пари
над черепами втрат,
над куполами мли.
Духа грибного біс
мечеться, наче тінь
і накриває всіх
хвилями злих видінь.
Образів дикий сонм
силу якусь дає,
наче дарує сон,
той, що життя і є.
В центрі цієї гри
варить грибний узвар
Діва, світліш зорі,
Діва, хазяйка чар.
Ну, а пізніш вітри
коло засіють знов,
щоб не забуть дари
давніх своїх основ.
Вічність тій ворожбі,
чари беруть в полон –
лізуть з землі гриби,
щоб не скінчився сон.
Оригінал:
В космах глухой травы,
в сонмах слепой воды
там, где стволы мертвы, -
тихо растут грибы...
Черные — как кресты,
Белые — как кумыс,
красные - как хвосты
злых остроносых лис.
Каждый — источник чар,
в каждом из них — портал...
Жжет ядовитый пар
лысой земли провал.
Сила живет в любом,
И чтоб не дать ей сгнить -
Дева идет с серпом
головы им рубить...
Встанет — светлей зари,
бросит в котел грибы...
Бьются нетопыри
в бревна ее избы,
и поднимает вихрь
этот священный смрад
над куполами пихт,
над черепами врат...
Просится в жуткий пляс
бешеный дух грибной
и накрывает нас
вязкой своей волной,
как вездесущий звон
зовом в ушах дрожит,
дарит нам яркий сон -
тот, что зовется “жизнь”...
Так беконечность лет
варит грибную взвесь
Дева - что лунный свет...
Дева - что смоль небес...
Ну а потом ветра
вновь засевают круг
в тайном сплетеньи трав,
в лунном свеченьи рук...
Сотни кругов судьбы
ждут на полях времен -
Это взошли грибы,
чтоб продолжался сон....
Художник: Олександра Дворникова
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991013
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2023
автор: Денисова Елена