і сталось все як ти хотів
і небо вкотре не змінилось
лиш зовсім трішки похилилось
за межі вийшло берегів
усе довкруг як ти хотів
є трохи грошей трохи вроди
ти не залежиш від погоди
і від чужинських кораблів
і ніби все спокійно звично
та щось тривожить десь на споді
так наче ти давно не в моді
ідеш одвічно по зустрічній
а там суцільні протиріччя
Багдад пустої голови
і ти подібний до трави
або до висохлої річки
і наче все буденно звично
але життя « гряде на ви»
ти заокруглений до січня
пірнаєш в зиму як в рови
ти так подібний до трави
Намет пустої голови
Де бродить вітер
час ватажків
дзеркал кривих
готичних літер
пустих соборів слів і снів
і ніби все як ти хотів
розіп*ятий серед вітрів
на роздоріжжях злих епох
ти сам собі пролог та епілог
любов-мана-полин
на схилі віку
можливо смертний
може навіть Бог
загублений у тілі чоловіка
28.07.2023
* Світлина - Оксана Манілова.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990895
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2023
автор: Той,що воює з вітряками