Перебудь це літо дощове
під крислатим спокоєм смородин.
Час пливе, й негода ця спливе -
зупинити плав ніхто не годен.
Хмари знають угорі своє.
Дощ віддасть і вже за мить забуде,
поки гнізда бузьок не дов'є
і не пустить клекіт межи люди.
Але вже за місяць буде Спас.
Бузьки молоді - немов жовніри!
Молитвами залатай цей час,
донамолюй на одвірки віри.
На оці смородини смутні,
на оце крислате мокре листя.
І на тих, що нині на війні...
І на того, хто лишень присниться...
Бо над кождим - лиш його гроза.
Навіть літо - арештант негоди.
Перебудь його нестримний жаль
під крислатим спокоєм смородин.
30.07.23 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990842
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2023
автор: Леся Геник