Хлопчик з горіха зерняЗ Днем Народженням та 75 -ти річним Юбілеєм коханому чоловікові

   
                             Дорогому  та  коханому    Анатолію.

Блукає  вересень    розкішними  садами,
Пахнуть    троянди,  гладіолуси    цвітуть,
Приємно    осягати  за    бджілками,
Як    ті  ,  старанно,  мед  до  вулика  несуть.

Ось  в  цю  чудову,вересневу  пору,
З  горіха-зерня    хлопчика  знайшли,
На    щастя    він    попав    у    поле    зору,
Тому,його    гарненького,  додому  принесли.

Біленький  чубчик  ,ледве  видно  брівку,
А  оченята  сині,мов  льонок,
Рожеві  губоньки  шепочуть  поговірку,
Матусю  пригорни  до  грудей  на  часок.

Минали  дні  переконАнь,  часи  минали,
Він  рано    здібності    чудові    проявив,
Певна  завзятість,що  плоди  свої    давала,
Своєю  творчистю    хлопчина    поразив.

Бурхлива  річка,  пасіка,рибалка,
Щоденно    гартували    хлоп'яка,
Кінець    розваг,завершилась  гулянка,
Бо    до    навчання    поспішати    вже  пора.

Шалені  дні  навчання    пролетіли.
На    практиці,що  муляр,  він    довів,
В  селі    об'єкти    необхідні    будували,
Обладнання    потрібне  для  корів.

Та  доля    привела    у    інше    місце,
В  рідне    Гірське,  в  якому    народивсь,
Він    не  блукав,виборюючи    місце,
З  шахтарським    фахом    поріднивсь.

Ходив  із    шахтарями      в    турпоходи,
Там  довелось    йому    хоробрість    проявить,
Зінулю  ,тонущу,  яка    зникла  під    воду,
В  круговорот    Дінця    пірнув    її    піймать.

У  вільний  час    ходив  на    тренування,
Щоб    виправку    та    мишці    укріплять,
Та  не  хватило  Толіку    терпіння,
Щоб  нормативи  з    ГЗР    подолать.

Та  роки    пролетіли    немов    гуси.
Наш  Анатолій  вже  дорослим    став.
Щоб  стать  солідним,  відростив    він  вуси,
Щоб    тренера  Зінулю    обуздать.

Мрія  збулась,вони  подружжям    стали,
За    рік  синок    Віталій    народивсь,
Родині    у    Гірському    тісно    стало,
Тому    в    Дніпропетровську    обжились.

І  знов    навчання,  знову    реферати,
Робота,технікум  ,домашня    метушня,
Чотирі  роки        порівну    ділили,
Бо  в    нас    чудова  ,  дружна    в  нас    сім'я.

Лелека    принесла    нам    подарунок,
Ельвірою    той  подарунок    звуть,
Вже    55  років      ми    мандруєм,  
В    щасливу,мирну,радісну,  заможну    путь.

 З      роками    став    він    Ветеран    заводу,
Почесні    грамоти  і    нагороди    мав,
Ще  й    виборці    надали    йому    згоду,
Щоби      мандат  він    депутатський    мав.

Повірьте    не  з    легких    робота    депутата.
Там  вулицю    розмило  ,  дах    тече,
А  там  десь    криси  кабель    перегризли,
А    ще      хтось  знай,    без    ліків        не    живе.

Разом    у    двох    долали    негаразди,
Йому    завжди  підставлю    я    плече,
Горджусь    Тобою,  дорогий    козаче  !!!
Бо    порох    у    порохІвниці    іще    Є  !!!

Коханий,дорогий  наш    Ювіляре  !
Як    бачиш,    не    дарма    ти    75    прожив  !!!
Тебе    ми  любимо,  пишаємось    Тобою  !
Дай    Боже,  як  найдовше  з    нами    жить  !

Сьогодні    Ти    не  сам,    в  колі    дітей,  онуків,
Свій  День    Народження    разом  з  нами    зустрів
Здоров'я,щастя,миру,  радості    бажаєм,
У    найсчасливіший    75-тий    Ювілейний    рік  !!!

02  вересня    2023  року
Автор:    Зінаїда    Голуб

 
















адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990765
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2023
автор: zihaidagolub