Нема ніде такого неба, як у нас:
Птахи приймають безпілотників у зграю,
Триклятий ворог грає з Господом у дартс,
І замість дротиків ракети приземляє.
Ніхто нам небо не закриє - тільки ми.
Протиповітряна незрима оборона
Розпізнає ворожу пташку із пітьми
І заряджає українського дракона.
Нема ніде такого неба: між зірок
Мигають душі Богом призваних солдатів.
До них не можна - там закрито на замок,
І вже прибрали медсестрички у палаті...
Війна розтягує, мов жуйку, біль і час.
У наших вухах прописалася тривога.
Нема ніде такого шляху, як у нас:
З землі до неба розкидається дорога.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990685
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.08.2023
автор: Orlovsky