Мила дівчинко, спека, а ти у броні.
Ніжна шия вже звикла, і каску тримає.
Десь подруги в Італії, ти на війні,
Міни шлеш у дарунок болотній примарі.
Ніс кирпатий у кіптяві, очі горять,
Ясносині, як небо в недавнім дитинстві.
Воюватимеш - подруги там, на морях,
Ждуть, що знову воно стане мирним і чистим.
Поруч вірна команда, і друг - міномет
Смалить нечисть ворожу, що суне, як стадо.
Мама дома помолиться, й вітер надме
Прохолоди із хмар, щоби спеки не стало.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990580
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.08.2023
автор: Горова Л.