Ще предки за́вжди уважали гори
Місцинами святими, де живуть боги.
І невідомо скільки років поспіль
Вони з пошаною приходили туди.
Приходили вклонитись Богу-Сонцю,
Святилищам давнішнім, культовим місцям,
Курганам, храмам, долі охоронцям,
Священної енергії черпнути там.
У час, коли великий диск світила
Нестримно вище підіймався в небозвід,
Благословляв він землю і людину,
Енергія та відчувалася сильніш.
І ранок предковічного Купала,
Що переходив у сонцестояння день,
Вітали щиро, з чистими думками
І просьбами на справи всі благословень…
06.04.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990443
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.08.2023
автор: Martsin Slavo