Ніхто не почує як гірко я плачу…. .

Ніхто  не  почує  як  гірко  я  плачу,
Ніхто  не  побачить  моїх  більше  сліз.
Зітру  їх  з  обличчя  й  зроблю  вигляд  наче  
Я  плачу  від  щастя,  радісних  слів.
Ніхто  не  побачить  ,яка  нещаслива  
На  своє  обличчя  маску  вдягну
І  наче  була  я  безмежно  щаслива  
Від  болі  в  душі  коли-то    "помру".
Я  буду  інакшой  ,  не  дам  ображати  
Робитиму  вигляд  ,що  мені  всеодно,
Хоча  себе  душевно  карати  
Вночі  наодинці  не  припиню.
Я  буду  не  тою  ,  ким  я  бувала  
Сховаю  справжню  далеко  себе  
І  як  би  тяжко  я  не  зітхала  
Ніхто  вже  не  знатиме  справжню  мене.
Зостанусь  далеко  десь  у  минулом,
Бо  жити  фальшиво  -  це  не  моє  ,
Бо  ,що  несправжній  робити  в  майбутньом.
Це  запитання  буде  та  є.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990163
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.07.2023
автор: Середенко Вікторія