антиосінні заворушення
почалися
з примірянням нагорі
піхотою дощових крапель
білої панцирної броні
з альфа-вітрами
які заметляли безладно
наче бички на родео
намагаючись скинути зі спин
легкі вітрильники залишкового листя
на голови старих ліхтарів —
родинних склепів кількох
поколінь лускокрилих
з ломкою голосів
у дрібних протягів
набуванням ними
хрипких грудневих ноток
з тишею яка шикується
на межах окликів продавців метафор
які тиняються з набитими
горлянками незужитих слів
наче пелікани з тижневим
запасом риби
з ночами які
видовжуються до найдовшої
мов присвяченої власній річниці
на яку можна викопати
з білячого сховку торішній жолудь
мов капсулу з посланням для нащадків
і розкрутивши важко зітхнути —
аж з гирла губ
втече ще один травмований подих
щоб впасти у вітер
і не вернутись
2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989986
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2023
автор: Тарас Яресько