Сумує гілка у саду,
Тріпоче й досі,
Вона чекає все весну,
Що вбралась в просинь.
Торкає серденько моє,
Сльоза скрапає,
Душа вбирає те святе,
Як звіт листає.
В печалі пролісок стоїть,
Бо відквітає
Та він не раз красу століть
Ще пролистає.
Впаде непрохано роса
На жовте листя,
Збігає щемно, мов сльоза
Тендітна й чиста.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989965
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2023
автор: Наталі Косенко - Пурик