Приховуємо усмішки щирі,
І сум і гнів тримаємо в собі.
Єдине бажання - злетіти у вирій,
Щоб стало більше часу у добі
Набридла вічна монотонність,
Порожність і безглуздя днів.
Колишню б повернув проворність,
Щоб як в дитинстві буть живим
Кохати і сміятися як вперше,
Не знати що воно і як
До неба голову задерши,
Забути про життя бардак
І все ж таки, в душі ми діти.
Скільки б нам років не було
Не встигли ,правда, зрозуміти,
Як враз життя доросле прибуло
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989783
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2023
автор: Іван Гурковський