Березова алея,
Земля моя, Волинь...
Сузір'ями над нею
Палає темна синь.
Ще тягнуться в тумані
Неспалені мости.
Стохід ріку між нами
Ще можна перейти.
Хоч стежку на алеї
Затисли два ряди,
Відбилися ми з нею
У дзеркалі води.
Тут все навколо близьке -
Ріка і солов'ї.
Вогнями сяє місто;
Для нього ми свої.
Берізки білокорі,
Ви свідками були -
Коли горіли зорі,
Ми поряд з вами йшли.
Біліли ви стволами
І слухали слова.
Життю раділа з нами
Волинь моя жива.
Березова алеє,
Ти листям нашуми
Над стежкою твоєю
Про що співали ми.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989753
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2023
автор: Леонід Луговий