НАЇВНИЙ СОНЕТ…

На  віршиках  вивчала  мову  -
Яка  ж  вона  красива
І  милозвучна,  серцю  мила!
З  природою  вела  розмову  -
В  ній  незбагненна  сила:

Скарбниця  вражень  та  емоцій,
Фантазій  вир  ночами,
Підкріплених  обох  чуттями,
Віршів  підказка  в  кожнім  кроці,
Мережаних  думками!

Бувають  слабші  та  сильніші,
Як  з  неба  моноліти,  -
Душі  творіння,  найрідніші,
Вірші  мені,  як  діти!                                                                                                        

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989554
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2023
автор: Lana P.